Janík, Pavol: Okamih pred dotykom

Vzduch znehybnel.
Ako v obrázkovom týždenníku
listujem si v tvojich očiach.

Počuť ticho,
ako si vykračuje v nových topánkach
a ako utišuje ubzučané včely.
Ktosi nás naliehavo oslovuje krídlami.

Vraj si videla
z oblohy padať horiace vtáky!

To len na dne pŕs
ti čosi neprestajne lomozí.

Повітря завмерло.
Немов у розмальованім журналі
гортаюсь в твоїх очах.

Чути тишу,
яка крокує в нових черевиках
і як втихоирює гудіння бджіл.
Хтось до нас настійно зверкається крилами.

Нібито ти бачила
із небес падати палаючих птиць!

Це лише на дні твоїх перс
постійно відчуваєш невгамовний гомін.